|
ЗАТВЕРДЖЕНА наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 р. N 121 |
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 1998 р. за N 399/2839 |
1.1. Інструкція визначає порядок здійснення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна в Україні.
1.2. Інструкція розроблена у відповідності з чинним законодавством на підставі Положення про Держбуд України, затвердженого Указом Президента України від 09.12.97 N 1342/97.
1.3. Інструкція діє на всій території України і є обов'язковою для виконання всіма міністерствами, відомствами, місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності.
1.4. Державній реєстрації в бюро технічної інвентаризації підлягають об'єкти нерухомості, розташовані на всій території України (населених пунктах, військових містечках, військових частинах, аеропортах, річкових і морських портах, заповідниках, заказниках, на дорогах, полігонах і т. п.).
1.5. Державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна здійснюють державні комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації.
1.6. Державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов'язковою для власників, незалежно від форми власності.
1.7. Реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться на підставі правовстановлювальних документів, за рахунок коштів власників нерухомого майна.
1.8. Державній реєстрації підлягають тільки ті об'єкти нерухомості, будівництво яких закінчено, та прийняті в експлуатацію у встановленому порядку незалежно від форм їхньої власності та при наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим бюро технічної інвентаризації, яке проводить державну реєстрацію права власності на ці об'єкти.
1.9. До об'єктів нерухомого майна, що підлягають державній реєстрації, відносяться:
а) житлові і нежитлові будинки, садові будинки, дачі, гаражі, будівлі виробничого, господарського, соціально-побутового та іншого призначення, розташовані на окремих земельних ділянках вулиць, площ і провулків під окремими порядковими номерами;
б) вбудовані в житлові будинки нежитлові приміщення (як частини цих будинків);
в) квартири багатоквартирних будинків.
Належні до вказаних об'єктів допоміжні будівлі та споруди реєструються у складі цих об'єктів.
Не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов'язані фундаментом із землею.
1.10. У державній реєстрації об'єкта нерухомості може бути відмовлено якщо:
а) правовстановлювальний документ, не передбачений цією Інструкцією;
б) у в правовстановлювальному документі відсутні потрібні реквізити (місто, в якому розташований об'єкт нерухомого майна, найменування юридичної особи чи прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, розмір власності і т. і.);
в) форма правовстановлювального документа, не відповідає формі, передбаченій чинним законодавством.
1.11. Відмова в державній реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна надається письмово на вимогу власника з викладенням причин, з яких неможливо здійснити державну реєстрацію об'єкта.
1.12. Відмова в державній реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна може бути оскаржена у встановленому порядку.
2. Порядок здійснення реєстрації права власності
2.1. Реєстрація провадиться на підставі правовстановлювальних документів (додаток 1) у такому порядку:
а) заявник подає до бюро технічної інвентаризації два примірники правовстановлювального документа (оригінал та копію);
б) відповідальний працівник бюро технічної інвентаризації вивчає законність та повноту документів і на підставі їх робить відповідний запис у реєстрову книгу;
в) адреса об'єкта, що реєструється, записується в алфавітний журнал адрес (додаток 2);
г) прізвище, ім'я та по батькові власників нерухомого майна, що належить фізичним особам, вносяться в алфавітний журнал або картотеку власників (додатки 3, 4);
ґ) на оригіналі правовстановлювального документа робиться реєстраційний напис (додаток 5).
Якщо на правовстановлювальному документі, немає місця для реєстраційного напису, то видається реєстраційне посвідчення, яке є невід'ємною частиною такого документа (додаток 6);
д) на копії правовстановлювального документа, робиться відмітка про реєстрацію з посиланням на реєстровий номер та дату реєстрації;
е) до інвентаризаційної справи додається копія правовстановлювального документа, довідка про належність об'єкта нерухомого майна, в якій записується: прізвище, ім'я та по батькові або найменування власника, назва і зміст правовстановлювального документа, число і місяць реєстрації з підписом особи, яка відповідає за реєстрацію.
2.2. Реєстрація поділяється на первинну та поточну.
2.3. Первинна реєстрація - це така реєстрація, коли об'єкт нерухомості вперше записується в реєстрову книгу і йому присвоюється черговий реєстровий номер у цій книзі. Разом з об'єктом нерухомості в реєстрову книгу під тим же реєстровим номером записується і суб'єкт права власності - фізична чи юридична особа.
2.4. Після проведення первинної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна бюро технічної інвентаризації повинно здійснювати державну реєстрацію всіх змін у правовому стані цього об'єкта, тобто проводити поточну реєстрацію.
2.5. Поточна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна - це реєстрація переходу права власності від одних власників до інших. Правовстановлювальний документ, що свідчить про перехід права власності на об'єкт нерухомого майна, не може бути зареєстрований в бюро технічної інвентаризації, якщо не проведена первинна реєстрація права власності на цей об'єкт.
2.6. Поточна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна провадиться в тій самій реєстровій книзі і під тим самим реєстровим номером, за яким провадилась первинна реєстрація об'єкта нерухомості.
2.7. Поточна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, як і первинна реєстрація, провадиться на підставі правовстановлювальних документів, передбачених додатком 1 до цієї Інструкції.
2.8. Якщо в правовстановлювальному документі не вказана адреса, тому що об'єкт нерухомого майна взагалі не має її, то зацікавлена особа звертається до органу місцевого самоврядування, який присвоює цьому об'єкту адресу відповідно до місця розташування.
4. Порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна
4.1. Оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності за зразком, наведеним в додатку 11:
а) місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування:
фізичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта державної комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію;
власникам спільних будівель, які на законних підставах зробили перебудову, прибудову, внаслідок чого змінились належні їм частки. У випадках, коли співвласники не згодні змінити частки добровільно - це питання вирішується в судовому порядку;
членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, товариства або об'єднання, які повністю внесли свої пайові внески;
фізичним особам, які у разі ліквідації підприємства, об'єднання, організації отримали у власність в установленому законодавством порядку нерухоме майно підприємства, об'єднання, організації, що ліквідується;
фізичним особам, що вийшли зі складу засновників підприємства і за рішенням засновників (власників) отримали у власність об'єкт нерухомого майна, переданий їм за актом прийняття-передачі;
інвесторам, які у встановленому законодавством України порядку отримали у власність об'єкти нерухомого майна або його частини, побудовані за їх кошти, за наявності відповідного рішення органу державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, акта прийняття-передачі об'єкта (частини) інвестору;
фізичним та юридичним особам, прийнятим у співзасновники підприємства, які внесли в статутний фонд цього підприємства об'єкт нерухомого майна;
реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об'єкти нерухомого майна з представленням рішень комісій з реабілітації про повернення цього майна;
у разі виділення окремого будинку зі складу об'єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше будинків (будівель);
фізичним та юридичним особам при представленні договору про дольову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, акта про прийняття об'єкта в експлуатацію та акта прийняття-передачі цього об'єкта дольовику;
фізичним та юридичним особам на підставі документів, встановлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна;
б) державними органами приватизації - наймачам квартир у державному житловому фонді, які приватизували їх відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".
4.2. Якщо виконавчий комітет органу місцевого самоврядування відмовить в оформленні права власності на об'єкт нерухомого майна, зацікавлена особа може для вирішення цього питання звернутися в суд або арбітражний суд.
до Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб
ПЕРЕЛІК правовстановлювальних документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна
1. Договори купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, посвідчені державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами.
2. Свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, що видаються державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами.
3. Свідоцтва про право на спадщину, видані державними нотаріальними конторами.
4. Свідоцтва про придбання житлових будинків з прилюдних торгів, видані державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами.
5. Свідоцтва про придбання об'єктів нерухомого майна на аукціонах з реалізації заставленого майна, видані державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами.
6 Свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами державної виконавчої влади чи місцевого самоврядування.
7. Свідоцтва про право власності, видані органами приватизації наймачам квартир у державному житловому фонді.
8. Свідоцтва про право власності на спадщину та свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, оформлені консульськими установами України.
9. Договори купівлі-продажу, міни, зареєстровані біржею.
10. Договори відчуження між юридичними особами недержавної форми власності.
11. Рішення судів, арбітражних судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.
12. Акти про денаціоналізацію (демуніципалізацію) будівель.
13. Витяг із нотаріально посвідченого договору, укладеного між житлово-будівельним колективом або членом цього колективу і виконкомом міської (районної) ради депутатів трудящих, про безстрокове користування відведеною земельною ділянкою і про будівництво багатоквартирного будинку з правом власності на окрему квартиру, за наявності акта про прийняття будинку в експлуатацію.
14. Рішення товариського суду про розподіл майна колишнього колгоспного двору.
15. Мирова угода, затверджена ухвалою суду.
16. Накази органів Фонду державного майна з додатком - переліком об'єктів нерухомого майна про передачу у власність цих об'єктів акціонерним товариствам.
17. Копія виконавчого листа щодо конфіскації об'єкта нерухомого майна та копія опису нерухомого майна, затверджена суддею.
Дублікати правовстановлювальних документів, видані нотаріальними конторами, приватними нотаріусами, органами приватизації, державними архівами.